Єлисаветградський гусарський полк


Рядовий Єлисаветградського гусарського полку

1812-го в російській армії воювали близько 70 тисяч військовослужбовців та ополченців з України, зокрема, піхотні частини з Поділля та Київщини, козацькі полки з Полтавщини та Чернігівщини, Харківський, Чернігівський та Київський драгунські полки, Новгородський, Стародубський та Малоросійський кірасирські полки, Чугуївський уланський полк. А Єлисаветградський та Олександрійський гусарські полки разом із Сумським, Охтирським, Ізюмським, Ольвіопільським, Маріупольським, Павлоградським та Лубненським становили основу російської кавалерії.

Саме в жовтні стався перелом у Російській кампанії 1812 року. І не без активної участі українських військових частин, зокрема, єлисаветградських гусарських полків. Вони разом з Охтирським, Ізюмським, Сумським і Маріупольським гусарськими та Чернігівським і Київським драгунськими полками вкрили свої прапори невмирущою славою у Бородінській битві 26 серпня 1812 p. Відзначилися гусарські полки з Єлисаветградщини і своїми кавалерійськими атаками під Малоярославцем. А історія краю безпосередньо пов’язана з видатним російським полководцем, героєм Вітчизняної війни 1812 року генералом Миколою Раєвським. На місці його поховання, в с. Розумівка Олександрівського району, закладена сімейна усипальниця генерала (Спасо-Преображенська церква).

Єлисаветградський гусарський полк. Полковий нагрудний знакЄлисаветградський гусарський полк був сформований у фортеці святої Єлизавети з поселень козачого полку під назвою Єлисаветградського пікінерного в березні 1764 року. Пізніше носив різні назви, а в 1801-му отримав назву «Єлисаветградський гусарський полк».

На початку війни з Наполеоном 8 діючих ескадронів полку перебували в 1-й Західній армії генерала від інфантерії Барклая де Толлі у 2-му піхотному корпусі генерал-лейтенанта Багговута. Два запасні ескадрони — в корпусі генерал-лейтенанта Вітгенштейна в зведено-гусарському полку — увійшли в гарнізон фортеці Дінабург.

Єлисаветградський полк з перших днів брав участь у бойових діях. Відзначився в обороні Смоленська, а потім — при прориві на Московську дорогу. У Бородінському бою виступали у складі 3-ї бригади 1-го резервного кавалерійського корпусу генерал-лейтенанта Уварова. Кавалеристи корпусу атакували лівий фланг французів, перекинувши кавалерійську дивізію генерала Орнано, що змусило Наполеона зняти з центральної ділянки битви понад 20 тисяч солдатів і перевести їх уліво по фронту.

Восени 1812 року в тилу у французів успішно діяв великий селянський партизанський загін, створений відсталим від полку через поранення єлисаветградським гусаром Федором Потаповим (на прізвисько Самусь). У закордонному поході 1813 р. Єлисаветградський гусарський полк брав участь у боях біля Гросс-Беергена, Денневіца і Лейпцига, а 1814-го — біля Суассона, Лаона і Сен-Дізьє.

За ці битви гусари отримали в нагороду георгіївські срібні труби з написом: «За відзнаку при поразці і вигнанні ворога з меж Росії 1812 року» та знаками на ківери з написом «За відзнаку».

Про ці та інші факти з історії єлизаветградських гусарів йшлося під час Міжнародної тематичної науково-практичної конференції, що відбулася в Кіровоградському державному педуніверситеті ім. Володимира Винниченка.

Петро Мельник
Голос України




Вірне Козацтво

Навігація

Пошук


Останні публікації


ПО УКРАЇНІ


Службове

Справжня Україна