2-й Український козачий полк


Козак 2-го Українського козачого полку

Другий Український козачий полк сформовано в червні 1812 року в м. Біла Церква з жителів Васильківського, Київського, Таращанського та Богуславського повітів Київської губернії. Шеф полку (з 24 лютого 1813 р. по 1 вересня 1814 р.) – полковник (з 15 вересня 1813 р. генерал-майор) князь М.Г. Щербатов. Командир полку (з 10 червня 1812 р. по 24 лютого 1813 р.) – полковник князь М.Г. Щербатов, а з 27 березня 1814 року – майор Храповицький 1-й.

3 жовтня 1812 року полк прибув з Тульчина у Брест-Литовський і увійшов до складу корпусу генерал-лейтенанта барона Ф.В. Остен-Сакена 3-ої Західної армії генерала від кавалерії О. П. Тормасова . На 6 жовтня в полку за списком нараховувалося 3 штаб-офіцери, 20 обер-офіцерів, 88 унтер-офіцерів, 17 сурмачів, 1158 козаків. Після прибуття в діючу армію полк утримував аванпостний ланцюг на межі з герцогством Варшавським. 20 жовтня 2-й Український козачий полк у складі леткого загону під командуванням полковника графа І.О. де Вітте, переправився через р. Західний Буг і рушив в рейд у напрямку Варшави. В ході рейду загін знищував магазини, дрібні гарнізони, розгоняв рекрутські команди і брав участь у боях з польсько-саксонськими військами: 5 листопада – під м. Лосицею, 10 листопада – при м. Мендзержец, 20 листопада – при м. Бяла.

1 грудня за наказом генерала Ф.В. Остен-Сакена загін переправився через Західний Буг і повернувся у Брест-Литовский. У грудні полк брав участь в операціях корпусу генерала барона Ф.В. Остен-Сакена проти австро-саксонских військ генералів К.Ф. Шварценберга і Ш. Рейньє; у боях: 2 грудня – при м. Влодаві; 14 грудня – при м. Білостоку; 30 грудня при Венгрове.

В січні 1813 року 2-й Український козачий полк у складі корпусу генерала Ф.В. Остен-Сакена брав участь у бойових діях на території герцогства Варшавського. 29 січня був включений до складу корпусу генерала від інфантерії М.О. Милорадовича (1-а Західна армія). У складі корпусу генерала М. О. Милорадовича полк з 27 лютого по початок квітня брав участь у блокаді фортеці Глогау, неодноразово відбиваючи вилазки ворожого гарнізону, потім бився 20 квітня – при р. Люцені; 8-9 травня – при р. Бауцені; 14 травня – при м. Гайнау, де полк під командою полковника князя М.Г. Щербатова розгромив Італійський драгунський полк Наполеона і узяв в полон 5 офіцерів і близько 100 рядових; 19 травня – при м. Яуер.

З червня 2-й Український козачий полк був переведений в резерв під командою Цесаревича, великого князя Костянтина Павловича. У кінці липня полк включений в Українську козачу дивізію під командою генерала графа де Вітте, у складі якої підрозділ приєднався до військ генерала від інфантерії графа А.Ф.Ланжерона (Сілезька армія). У осінню кампанію полк брав участь у боях: 7 серпня біля Зібен-Ейхена, де полк під командою полковника князя М.Г. Щербатова атакував колону, що прикривала обоз корпусу маршала Е.Ж. Макдональда, захопивши 267 полонених і весь обоз, у тому числі і власний екіпаж маршала; 11 серпня – при м. Гольдбергу; 14 серпня – при р. Кацбахі; 15 серпня – при Пильграмсдорфі; 17 серпня – при Левенберзі, де полк урубався у ворожу піхоту, узяв в полон 508 чол., захопив дві гармати, потім перешкоджав ворогові переправитися через р. Бобер і атакував дивізію генерала Ж. Пюто, відрізавши частину піхоти, захопивши дві гармати, та узявши в полон 500 рядовіх і 36 офіцерів.

15 вересня 2-й Український козачий полк включено до складу 6-го піхотного корпусу генерал-лейтенанта князя О.Г.Щербатова, що розташовувався між Герлицем і Дрезденом, для прикриття Сілезії. 23 вересня полк бився при Фішбаху; 26 вересня – при м. Нейштадті, а потім, у складі кавалерійського корпусу генерал-адъютанта барона Ф.К. Корфа, переслідував ворога до р. Рейн.

22 грудня полк у складі загону генерал-лейтенанта І.Д. Панчулідзева 1-го переправився через Рейн і 24 грудня атакував ворога при Гехстгеймі, біля фортеці Майц. З 24 по 29 грудня полк взяв участь у блокаді фортеці Майнц. Потім у складі загону генерал-лейтенанта М.М.Бороздина 2-го рушив на з’єднання з головними силами Сілезької армії.

З 6 по 25 січня 1814 року 2-й Український козачий полк у складі загону генерала М.М. Бороздина 2-го брав участь у блокаді фортеці Мец, а 9 лютого приєднався до головних сил корпусу генерала графа А.Ф. Ланжерона. У складі кавалерійського корпусу генерал-адьютанта Ф.К. Корфа брав участь у боях: 25 лютого при р. Лаоні, а 18 березня при узятті Парижу.

Після закінчення військових дій полк, перебуваючі в Українській козачій дивізії генерал-майора графа де Вітте, був включений у 4-й кавалерійський корпус генерал-адьютанта барона Ф.К. Корфа 4-го Окремого корпусу генерала від інфантерії графа А.Ф. Ланжерона. У цей період в полку числилися: 2 штаб-офіцери, 15 обер-офіцерів, 28 унтер-офіцерів, 12 сурмачів, 381 козак; всього – 438 чоловік.

30 серпня 1814 року 2-й Українському козачому полку даровані 25 срібних труб з написом: “2-го Українського Козачого полку 30 серпня 1814 року”. З 26 жовтня 1816 року полк було впереформовано у 6 діючих і 1 запасного ескадронів та найменовано 2-м Українським уланським полком.




Вірне Козацтво

Навігація

Пошук


Останні публікації


ПО УКРАЇНІ


Службове

Справжня Україна