400-ліття царської династії Романових


400-ліття царської династії Романових

Цього року відзначається 400-ліття царської династії Романових, гідним представником якої є і переможець Наполеона, визволитель Європи – Олександр Павлович Романов (Російський Імператор Олександр I Благословенний).

До Романових руськими князівствами, а згодом і Руською державою правила династія Рюриковичів. Сім віків  Рюриковичі створювали, берегли і зміцнювали Русь. Роду Рюриковичів наша держава зобов’язана буттям, ім’ям і величчю. При Іоанні IV Васильовичі і його синові Феодорі Іоанновичі Русь стала Царством, набула Патріаршества, стала іменуватися “Святою Руссю” і “Третім Римом”.

Загибель династії Рюриковичів у результаті ворожих інтириг, заколотів та внутрішніх міжусобиць призвела до страшної, кривавої Смути на Русі. Це було воістину історичне випробування, коли знищення руської держави, втрата незалежності, відмова від Православної віри були близькі як ніколи. Саме тоді руський народ, змучений і знесилений Смутним лихоліттям, вчинив подвиг – встав на захист Вітчизни і Віри і одностайно обрав у 1613 році православного Царя з роду Романових.

Так почалося служіння нової царственної династії. 300 років вірою і правдою служили Государі Царського роду Романових своїй Вітчизні. Під їх скіпетром Русь перетворилася на могутню Російську Імперію, рівною якій ще ніколи не було у світовій історії.

На початку XX століття наш, зваблений ліберально-соціалістичною демагогією, народ пішов за розпалювачами “світової революції” і зрікся свого царя. Вбивство Государя Імператора Миколая II та його сім`ї, вірних цареві патріотів – призвело до небаченої Смути, нескінченної черги випробувань: громадянської і двох світових воєн, голодомору, гонінь на Православну віру, розвалу держави… Воістину, цілі покоління – кров`ю змивали гріх зради царському престолові й Богу.

І сьогодні – ми також переживаємо часи занепаду, руйнації, розподілу й розпродажу Батьківщини. Ми стоїмо на роздоріжжі і  маємо рішуче зробити свій вибір. Чи буде цей вібір дійсно відповідальним, чи буде він вірним – значною мірою залежить від того, які висновки ми зробимо з величних і трагічних уроків минулого.

***

Державний Гімн Російської імперії «Боже, царя храни»
у виконанні Кубанського козачого хору





Вірне Козацтво

Навігація

Пошук


Останні публікації


ПО УКРАЇНІ


Службове

Справжня Україна