У похідну церкву Олександра I, що “була з Його Величністю в усіх походах з 1812 по 1819 роки”, входить цілий ряд предметів для богослужіння: похідний іконостас, начиння, ризниця, книги.  У хвилину смертельної небезпеки для себе і Вітчизни Олександр I, як і його піддані, шукав духовної опори. До того ж Імператор добре усвідомлював роль віри для армії. Адже “Не руки, не ноги, не тлінне людське тіло здобуває перемогу, а безсмертна душа, яка править і руками, і ногами, і зброєю”, – писав трохи раніше, не схильний до зайвих сантиментів О.В.Суворов.

Наполеон же, навпаки,  вірив в рок, щасливу зірку і самого себе. Невипадково 25 серпня 1812 року, напередодні вирішальної Бородінської битви, він напише в прокламації: “Солдати ось перед вами поле битви, якої ви так пристрасно бажали. Відтепер перемога залежить від вас самих”.

Церква Олександра I відома ще як Віленська придворно-похідна Олександро-Невська церква. У 1819 році усі церковні предмети повернули у Вільно, в палац генерал-губернатора, де вони знаходилися до початку військових дій 1812 року. У 1839 році під час відкриття головного монумента на батареї Раєвського на Бородінському полі спорудили спеціальний шатер, в якому знову розгорнули Імператорську похоідну церкву.

У 1910 році по клопотанню московського генерал-губернатора богослужебні предмети урочисто передали Комітету з облаштування Музею 1812 року для створення меморіальної “церкви при Музеї 1812 року”, але через відсутність приміщення їх  тимчасово розмістили в храмі Христа Спасителя – спочатку у головного вівтаря, а потім в ризниці.

У 1912 році літургійний набір був виставлений в Імператорському історичному музеї (нині ДІМ – Державний історичний музей Російської Федерації) на ювілейній виставці до 100-річчя Вітчизняної війни 1812 року. У тому ж 1912 року було видано книгу з повним описом і історією похідної церкви Імператора Олександра I.

Після розформування музею в 1919 році частина предметів зберігалася удома у відомого мецената О.О.Бахрушина. У 1940 році за ініціативою П.О.Воронцова-Вельяминова і В.О.Афанасьєва, колишніх колег О.О.Бахрушина, а також його вдови В.В.Бахрушиної, похідна церква була передана в Історичний музей, де на той час зосередилася велика частина колекцій колишнього Музею 1812 року.

Серед переданих раритетів: частина убрання церкви, літургійний набір, богослужебні книги; предмети, особисто вкладені Імператором, і предмети, пожертвувані пізніше, в другій половині XIX століття.

На жаль, у музейному архіві не збереглося інформації стосовно того, в який момент частина предметів з первинного складу церкви була втрачена.

Нині в колекції Музею Вітчизняної війни 1812 року зберігаються: хрест напрестольный, потир, лжиця, дві тарілі, дискос, лампади, парні виносні свічники та декілька книг.

Музей Вітчизняної війни 1812 року

Дата: 26 03 2013 | Рубрика: Історія війни, Артефакти і документи | | Позначки: 1812, Імператор, історія, війна, Москва, Росія, Церква