Полк Івана Котляревського (5-й Полтавський кінний козачий полк Малоросійського народного ополчення)
5-й Полтавський козачий полк Малоросійського козачого війська (Малоросійського народного ополчення) було сформовано штабс-капітаном І.П.Котляревським у 1812 році, згідно з Найвищим рескриптом від 25 червня та за дорученням Генерал-губернатора Малоросії з осіб козачого стану в селі Горошин Хорольського повіту Полтавської губернії. Полкові командири: штабс-капітан (потім майор) І.Котляревський, Г.Рудницький, А.Санковський 1-й.
Новосформований 5-й Полтавський козачий полк (інколи його також називали Горошинським полком та полком Котляревського) виступив з Горошина в напрямку Могильова, де 2 вересня мав з’єднатися з армією адмірала Павла Васильовича Чичагова.
У складі формування було 800 кінних козаків, 360 візників та 150 возів, навантажених скринями з відлитими кулями, порохом, продуктами харчування тощо. Самого тільки сала везли понад 10 тонн — з розрахунку, що за день полк з’їдав 100 кілограмів. Окрім цього стратегічного продукту, везли борошно, сухарі, пшоно й сіль. Цих запасів мало вистачити надовго з огляду на умови ведення війни. Решту провізії докупляли на артільні кошти (формування було напіввійськовим) у гамазеях.
На початку жовтня 5-й Полтавський козачий полк слідував через Орел на Калугу. 22 жовтня полку наказано виходити з Калуги в Рославль на з’єднання з Полтавським і Чернігівським ополченням під начальством генерал-лейтенанта графа Миколая Васильовича Гудовича. У складі цього з`єднання в листопаді полк взяв участь у бойових операціях на території Могильовської губернії.
19 листопада полк поступив під начальство генерал-лейтенанта Михайла Михайловича Бороздина 1-го. Знаходячись на території Могильовською губернії 5-й Полтавський козачий полк конвоював полонених, досталяв летку пошту і супроводжував транспорт, що слідував в діючу армію.
5 лютого 1813 року полку було наказано вирушати з Орши у Герцогство Варшавське, в м.Полоцьк, від якого він мав організувати летку пошту до головної квартири 1-ої Західної армії.
На марші полк був зупинений біля Гродно генерал-майором князем Миколаєм Даниловичем Кудашевим, що на той момент мав доручення сформувати з малоруських козачих полків леткий загін. Проте ситуація на фронті змінилася і рішення про включення 5-й Полтавського козачого полку до армійського партизанського з`єднання Кудашева було скасоване. Полк зупинився в м.Скиденеле Гродненської губернії де ніс службу до 16 липня 1813 року.
У серпні 5-й Полтавський козачий полк поступив до складу корпусу генерал-лейтенанта Семена Лукича Радта, що блокував польську фортецю Замостя.
Після того, як 10 листопада 1813 року гарнізон фортеці капітулював, 5-й Полтавський козачий полк конвоював полонених наполеонівських вояків, а 4 вересня 1814 року був відряджений в розпорядження генерал-губернатора Герцогства Варшавського для несення поліцейської служби.
Після закінчення війни, у 1816 році, на підставі Найвищого указу від 11 червня на ім’я полтавського цивільного губернатора, полк був розформований. Козаки, які виявили бажання залишитися на государевій службі, поступили у Чорноморське козацьке військо.
Читайте також:
- К 200-летию Священного союза европейских монархов. История учит Россию не заключать союзов с Европой
- Священный союз (текст Соглашения)
- Віденський конгрес – важливий крок у врегулюванні політичних проблем постнаполенівької Європи
- Русская весна в Париже
- Останній бій. Наша армія вступає у Париж. Наполеон зрікається престолу. Перемога!