5-й Полтавський козачий полк Малоросійського козачого війська (Малоросійського народного ополчення) було сформовано штабс-капітаном І.П.Котляревським у 1812 році, згідно з Найвищим рескриптом від 25 червня та за дорученням Генерал-губернатора Малоросії з осіб козачого стану в селі Горошин Хорольського повіту Полтавської губернії. Полкові командири: штабс-капітан (потім майор) І.Котляревський, Г.Рудницький, А.Санковський 1-й.

Новосформований 5-й Полтавський козачий полк (інколи його також називали Горошинським полком та полком Котляревського) виступив з Горошина в напрямку Могильова, де 2 вересня мав з’єднатися з армією адмірала Павла Васильовича Чичагова.

У складі формування було 800 кінних козаків, 360 візників та 150 возів, навантажених скринями з відлитими кулями, порохом, продуктами харчування тощо. Самого тільки сала везли понад 10 тонн — з розрахунку, що за день полк з’їдав 100 кілограмів. Окрім цього стратегічного продукту, везли борошно, сухарі, пшоно й сіль. Цих запасів мало вистачити надовго з огляду на умови ведення війни. Решту провізії докупляли на артільні кошти (формування було напіввійськовим) у гамазеях.

На початку жовтня 5-й Полтавський козачий полк слідував через Орел на Калугу. 22 жовтня полку наказано виходити з Калуги в Рославль на з’єднання з Полтавським і Чернігівським ополченням під начальством генерал-лейтенанта графа Миколая Васильовича Гудовича. У складі цього з`єднання в листопаді полк взяв участь у бойових операціях на території Могильовської губернії.

19 листопада полк поступив під начальство генерал-лейтенанта Михайла Михайловича Бороздина 1-го. Знаходячись на території Могильовською губернії 5-й Полтавський козачий полк конвоював полонених, досталяв летку пошту і супроводжував транспорт, що слідував в діючу армію.

5 лютого 1813 року полку було наказано вирушати з Орши у Герцогство Варшавське, в м.Полоцьк, від якого він мав організувати летку пошту до головної квартири 1-ої Західної армії.

На марші полк був зупинений біля Гродно генерал-майором князем Миколаєм Даниловичем Кудашевим, що на той момент мав доручення сформувати з малоруських козачих полків леткий загін. Проте ситуація на фронті змінилася і рішення про включення 5-й Полтавського козачого полку до армійського партизанського з`єднання Кудашева було скасоване. Полк зупинився в м.Скиденеле Гродненської губернії де ніс службу до 16 липня 1813 року.

У серпні 5-й Полтавський козачий полк поступив до складу корпусу генерал-лейтенанта Семена Лукича Радта, що блокував польську фортецю Замостя.

Після того, як 10 листопада 1813 року гарнізон фортеці капітулював,  5-й Полтавський козачий полк конвоював полонених наполеонівських вояків, а 4 вересня 1814 року був відряджений в розпорядження генерал-губернатора Герцогства Варшавського для несення поліцейської служби.

Після закінчення війни, у 1816 році, на підставі Найвищого указу від 11 червня на ім’я полтавського цивільного губернатора, полк був розформований. Козаки, які виявили бажання залишитися на государевій службі, поступили у Чорноморське козацьке військо.

Дата: 16 04 2013 | Рубрика: Історія війни, Наші земляки у війську | | Позначки: 1812, історія, армія, війна, військо, Горошин, Гродно, Замостя, козацтво, Малоросія, Могильов, Орша, Полоцьк, Полтава, Польща, Росія, Україна, Франція