6-й Чернігівський козачий полк Малоросійського народного ополчення (знаний також під назвою 6-го козачого полку Чернігівського ополчення) було сформовано у відповідності до найвищого рескрипту 25 червня 1812 року з осіб малоруського козачого стану в містечках Ромни і Глухів Стародубського повіту Чернігівської губернії. Полкові командири – Ротмістр Барсуков, а потім майор Я.І.Турчанінов.

У вересні 1812 року полк поступив під командування начальника Чернігівського ополчення генерал-лейтенанта графа Н.В. Гудовича і утримував сторожовий кордон на межі Чернігівської губернії. Головне завдання –  захист від можливого вторгнення ворожих загонів з боку Могильовської і Смоленської губерній. У листопаді полк спільно з об’єднаним Полтавським і Чернігівським ополченням взяв участь у бойових операціях на території Могильовської губернії.

У 1813 році 6-й Чернігівський козачий полк увійшов до складу 2-го піхотного корпусу генерал-лейтенанта Клейнмихеля (Резервна армія генерала від інфантерії князя Лобанова-Ростовского), що блокував фортецю Модлин. Після зайняття фортеці, що відбулося 13 грудня 1813 року, козаки полку конвоювали полонених, а 4 вересня 1814 р. були відряджені в розпорядження генерал-губернатора герцогства Варшавського для несення поліцейської служби.

1816 року на підставі Найвищого указу від 11 червня на ім’я Чернігівського цивільного губернатора 6-й Чернігівський козачий полк Малоросійського народного ополчення був розформований.

Дата: 14 12 2013 | Рубрика: Історія війни, Наші земляки у війську | | Позначки: 1812, історія, армія, війна, військо, Глухів, козацтво, Малоросія, Польща, Ромни, Росія, Україна, Чернігів