Священный союз (фр. La Sainte-Alliance, нем. Heilige Allianz) — консервативный союз России, Пруссии и Австрии, созданный с целью поддержания установленного на Венском конгрессе (1815) международного порядка. К заявлению о взаимопомощи всех христианских государей, подписанному 14 (26) сентября 1815 года, впоследствии постепенно присоединились все монархи континентальной Европы, кроме Папы Римского и турецкого султана. Священный союз вошёл в историю европейской дипломатии как сплочённая организация с резко очерченной клерикально-монархической идеологией, созданная с целью подавления революционных движений. Читати далі »

Отрывок из воспоминаний полковника 1-го егерском полка М.М. Петрова о вступлении союзных войск в Париж 31 марта 1814 года. Приводится по изданию “Рассказы служившего в 1-м егерском полку полковника Михаила Петрова о военной службе и жизни своей и трех родных братьев его, зачавшейся с 1789 года”. 1845 г.  Сборник “1812 год. Воспоминания воинов русской армии” (собрание письменных источников Государственного Исторического музея; составитель Ф.А.Петров). Читати далі »

“Акти, видавані Віленською комісією для розбору давніх актів” (всього 39 томів, що виходили друком у період з 1865 по 1915 рік) – серійне видання історичних документів з фондів Віленського центрального архіву, а також архівів північно-західних губерній Російської імперії. Включає актові документи і інші письмові джерела з історії православ’я, а також політичного, соціального, економічного і культурного життя у період з 1387 по 1812 рік включно. Читати далі »

Вперше публікуються раніше невідомі документи про героя Вітчизняної війни 1812 року М.І. Панаєва з архівних фондів «Київське губернське дворянське депутатське зібрання», «Київський губернський відділ народної освіти (Губвно)», які відкривають невідомі сторінки життя, діяльності та місце поховання героя Вітчизняної війни 1812 року Панаєва Миколи Івановича (1794-1855), генерал-майора, колишнього коменданта міста Києва та Києво-Печерської цитаделі, статті про якого відсутні, як в енциклопедіях, так і Вікіпедії. Читати далі »

У похідну церкву Олександра I, що “була з Його Величністю в усіх походах з 1812 по 1819 роки”, входить цілий ряд предметів для богослужіння: похідний іконостас, начиння, ризниця, книги.  У хвилину смертельної небезпеки для себе і Вітчизни Олександр I, як і його піддані, шукав духовної опори. До того ж Імператор добре усвідомлював роль віри для армії. Адже “Не руки, не ноги, не тлінне людське тіло здобуває перемогу, а безсмертна душа, яка править і руками, і ногами, і зброєю”, – писав трохи раніше, не схильний до зайвих сантиментів О.В.Суворов. Читати далі »