К 200-летию Священного союза европейских монархов. История учит Россию не заключать союзов с Европой


Встреча короля Пруссии Фридриха-Вильгельма III и императора Александра I в марте 1813 года (художних Вольдемар Фридрих)

Священному союзу, созданному Россией после освобождения Европы от Наполеона, исполняется двести лет. Его целью было не допустить новых войн и подрывающих развитие стран революций, на практике же Петербург столкнулся с предательством европейских союзников и клеймом «главного жандарма Европы». К сожалению, этот урок был выучен нами плохо. Читати далі »

Священный союз (текст Соглашения)


Священный союз (фр. La Sainte-Alliance, нем. Heilige Allianz) — консервативный союз России, Пруссии и Австрии, созданный с целью поддержания установленного на Венском конгрессе (1815) международного порядка. К заявлению о взаимопомощи всех христианских государей, подписанному 14 (26) сентября 1815 года, впоследствии постепенно присоединились все монархи континентальной Европы, кроме Папы Римского и турецкого султана. Священный союз вошёл в историю европейской дипломатии как сплочённая организация с резко очерченной клерикально-монархической идеологией, созданная с целью подавления революционных движений. Читати далі »

Розвідка у Вітчизняній війні 1812 року


До 1810 р. організованої служби військової розвідки в Росії не існувало. Призначений у січні того ж року військовим міністром М.Б. Барклай-де-Толлі вирішив надати військово-політичному шпигунству стійку систему. За результатами його розповіді царю Олександру І в листопаді 1810-го й Росії вперше в світі була створена служба військових агентів (аташе), які були відряджені до російських посольств за кордоном і користувалися дипломатичною недоторканістю. Читати далі »

Україна в контексті Російсько-французького протистояння XVIII-XIX віків: європейська таємна дипломатія та наполеонівські плани


Напоеон Бонапарт на імператорському троні. Картина Жана-Августа-Домініка Інгреса, 1806р.Непримиренна позиція Російської імперії до революційної Франції кінця XVIII ст. змушувала Конвент шукати ефективних шляхів протидії могутньому ворогу. Одним з таких шляхів, з огляду на певні міжнародні обставини, французький Конвент обрав Україну, для якої відводилася роль східно-європейського форпосту, або, як кажуть сьогоднішні політики-євроінтегратори – роль “буферної зони” та плацдарму для “ліберально-демократичної” екпансії на Схід. Читати далі »



Вірне Козацтво

Навігація

Пошук


Останні публікації


ПО УКРАЇНІ


Службове

Справжня Україна