В Одесі, у кафедральному Спасо-Преображенському соборі, 10 листопада 2012 року відбулося відкриття і освячення пам’ятних плит на місцях, де знаходилися могили генерал-губернатора Новоросійського краю і повноважного намісника Бессарабської області ясновельможного князя Михайла Семеновича Воронцова і його дружини Єлизавети Ксаверіївни, присвячене 150-річчю від дня поховання князя. Читати далі »

Унтер-офицеры:
1) Красовский Иван,
2) Ливченко Иван.
Рядовые:
3) Резниченко Иван,
4) Купченко Герасим,
5) Никифоров Ефим,
6) Мельников Иван,
7) Козак Андрей
Находились в атаке и все время сего сражения в фланкиpax действовали храбро и поражали неприятеля неустрашимо, взяв при том довольное число и в плен. Читати далі »

Вахмистры:
1) Третьяков I Иван,
2) Шульц Сила,
3) Лысенко Григорий.
Унтер-офицер:
4) Головобородько Иван.
Находясь с фланкирами, поступали отлично храбро, ободряли и подавали пример своим подчиненным, и тем самым способствовали не только поражению неприятельских пеших и конных стрелков, а также и скрывшейся пешей колонны в кустарниках, но и во взятии пленных и в овладении снарядными ящиками. Читати далі »

Територія Південної України в кінці XVIII — початку XIX ст. являла собою своєрідний регіон, де взаємодіяли різні суб’єкти істо­ричного процесу, перепліталися їхні інтереси. Так, козаки зруйно­ваної Запорозької Січі, населення колишніх Вольностей Запорозь­ких звикало до нових умов існування, намагалось зберегти власти­вий йому спосіб життя. В свою чергу, російський уряд волів перетворити країну на чорноморську державу, що неодмінно при­зводило до змін у житті місцевого населення, з одного боку, та до загострення російсько-турецьких відносин, з іншого. Виходячи з потреб заселення, освоєння та захисту нових земель, перетворення їх на зручний плацдарм для подальшої експансії, російському уря­дові необхідно було вжити низку спеціальних заходів. Одним з таких заходів уряд вважав створення військових формувань, які за структурою та функціями нагадували козацькі війська, а також могли, певною мірою, компенсувати втрачену військову силу Запо­розької Січі. Протягом кінця XVIII — початку XIX ст. на Півдні України було створено вісім таких козацьких військ: Грецьке (Ал­банське), Кримське (Татарське), Бузьке, Катеринославське, Чорно­морське, Усть-Дунайське Буджацьке, Азовське, Дунайське (Новоро­сійське). Читати далі »

Військова діяльність українських козацьких формувань у Вітчизняну війну 1812-1814 рр. досьогодні залишається малодослідженою темою. Сучасні українські історичні дослідження локалізуються окремими козацькими військами. Моноаспектність козацького питання зумовлена розпорошеністю джерельної бази та відсутністю цілісних документальних комплексів. А відтак постає необхідність на основі вже опублікованих документів різної видової належності спробувати дослідити питання місця та ролі українських козацьких формувань у Вітчизняній війні 1812-1814 років і разом із тим окреслити перспективи подальших наукових розвідок у даному напрямку. Читати далі »