Перемога у Вітчизняній війні 1812 року дісталася Росії дорогою ціною: 12 губерній, що стали ареною військових дій, було розорено; було спалено та зруйновано храми та древні міста; прямі військові втрати склали понад 300 тис. солдатів і офіцерів, величезні втрати були й серед цивільного населення… Але народ і армія таки здобули перемогу – французький імператор кинув залишки своєї “Великої армії” і втік до Парижу, а сама наполеонівська армія (тобто лише та малочисельна частина, що залишилася живою) – вже перетнула кордон Російської Імперії у зворотньому напрямку і наздоганяла свого командира дорогами Європи… Читати далі »
У 1805 році Росія, занепокоєна посиленням впливу Франції у Європі, уклала союзну конвенцію з Англією, тим самим поклавши початок створенню 3-ї антинаполеонівської коаліції. Згодом до неї приєдналися Австрія, Швеція та Неаполітанське королівство. Всю весну й літо 1805 року в Росії йшли воєнні приготування. Волинь як прикордонна губернія стала місцем зосередження збройних сил, призначених до походу в Європу. Тут були розташовані частини Подільської армії під командуванням М. І. Кутузова. В Житомирі, зокрема, дислокувався Смоленський мушкетерський полк. В серпні 1805 року Наполеон розгорнув бойові дії проти Австрії. 56-тисячна російська армія одразу ж виступила на допомогу союзникам. Але кампанія завершилась для Росії невдало. Після поразки під Аустерліцем розбиті війська повернулись на місця попередньої дислокації. Під час наступних кампаній, які вела Росія проти Франції та Туреччини, Волинь залишалася місцем розташування значних військових сил. Зокрема, в Житомирі стояв штаб 2-ї Західної армії під командуванням генерала П. І. Багратіона. Читати далі »
Из эскадронов Мариупольского гусарского полка, бывших в команде генерал-майора Ласкина, унтер-офицер Михайло Паламаренко во время атаки 27 числа ноября, когда генерал Ласкин, по назначению от меня идучи по Чорной дороге в обход к Вильну, где под городом ударил на неприятельскую кавалерию, – схватил вышеупомянутый унтер-офицер их кирасирский почетный штандарт, но как в то же время под им строевая лошадь тяжело
ранена и он отстал тогда от эскадронов своих, преследовавших неприятеля, но сохранивши полученную добычу – ныне явился к своему эскадронному командиру штаб-ротмистру Агееву 2-му, представил оный штандарт. Читати далі »
1812.hrest.info. Україна та українці у Вітчизняній війні 1812 року © 2012. При використанні матеріалів нашого сайту просимо посилатися на джерело інформації. Розробка сайту: Hrest-Info за підтримки проекту Kontrataka