О 03:00 17 вересня Білоруський гусарський, донські козачі Грекова 4-го і Пантелеєва 2-го полки та дві гармати 15-ї кінно – артилерійської роти під загальним командуванням Йосипа Корнійовича Орурка, посилені Дерптським драгунським та Кирєєва козачим полками виступили в напрямку до Радихова. Читати далі »

На лівому фланзі російського угрупування у передовому загоні корпусу генерал-майора Булатова рухались шість ескадронів Чугуївського уланського полку та донські козаки Мельникова та Кутейникова. На світанку кіннотники разом з підрозділами Охотського піхотного полку вийшли з села Коритниця (нині Володимир-Волинський район) і стали рухатись в напрямку на село Ставки (нині Турійського району). Не доходячи кілька кілометрів до с.Ставки, загін наткнувся на саксонську кінноту. Читати далі »

14 вересня авангард 3-ї Обсерваційної армії під командуванням генерала Карла Ламберта вийшов до села Туличів теперішнього Турійського району, а там і до Турійська.

Саксонці та австрійці, які стояли в бойовому порядку за річкою Турією вирішили дати бій. Читати далі »

Опівдні 11 вересня передові загони генерал-майора Йосипа Корнійовича Орурка (8-й і 39-й єгерські, Саратовський піхотний, Білоруський гусарський, донські козачі Грекова 4-го і Пантелеєва 2-го полки та 15-та кінно-артилерійська рота, всього 6 батальйонів, 8 ескадронів, 2 козачі полки, 12 гармат) вийшли до Маркович. У селі знаходився невеликий загін польської кавалерії, а переправу через невеличку річку з заболоченими берегами прикривали польські стрільці з дивізії генерала армії Герцогства Варшавського Антонія Гамількара Косинського. Читати далі »

7 вересня граф Ламберт відправив в розвідку через Стир козаків з донських полків Власова 2-го і Чикильова. Через декілька кілометрів російські кіннотники в районі села Чаруків (нині Луцького району) виявили ворожий уланський роз’їзд силою до ескадрону і напали на нього. 33 австрійці потрапили до полону, а втрати козаків склали 2 вбитими і 3 пораненими. Від полонених було вивідано, що до цього села має прийти значний загін кавалерії на чолі з командиром 1-ї бригади дивізії генерала Фрімона генерал-майором Теофілом Цехмейстером. Читати далі »